Сайт міста Фастів

http://www.fastiv.osp-ua.info
Мер Фастова - проти «Мати і дитини разом»
28.04.2006

Сиріт на Київщині стане менше. Аж на 15 штук щороку. Бо у Фастові відкрився Київський обласний центр соціально-психологічної допомоги «Мати і дитина разом»

Подія сталася завдяки грошам міжнародної благодійної організації «Надія і житло для дитини», яка вклала у цю справу один мільйон 20 тисяч гривень, і допомозі (у тому числі – матеріальної) Київської обласної адміністрації (500 тисяч бюджетних гривень).

Як зазначено у прес-релізі, головною метою цього закладу є попередження соціального сирітства, коли молоді матері в силу різноманітних соціальних причин, як то особиста невлаштованість, матеріальна скрута та конфлікти із рідними змушені залишати дітей у пологових будинках. А основне завдання – надання соціальної та психологічної підтримки молодим матерям, які її потребують.

Саме для тих, хто через матеріальну і моральну скруту ладен відмовитися у пологовому будинку від немовляти, і влаштували цей заклад.

* * *

Довідка
Центр соціально-психологічної допомоги є частиною міжнародного проекту, розпочатого у 2002 році названою благодійною організацією, щодо профілактики відмов матерів від новонароджених дітей. Бо за останні 3 роки таких випадків на Київщині налічилося близько 350, причому у 40% відмов головну роль зіграли саме соціальні показники.

Тим, кому пощастить сюди потрапити, безоплатно надаватимуться соціальні та медичні послуги. Мами з малюками зможуть проживати на території центру до 18 місяців, і водночас отримувати освіту і здобувати професію. Державний бюджет України виділив на облаштування центру 500 тис. гривень і запланував на його утримання 2006 року 564600 тис.

* * *

Будівля колишнього дитячого садка була прикрашена різноманітними конструкціями із повітряних кульок, які час від часу лопались.

Щоправда, журналісти відразу трохи розчарувалися, бо не побачили тих, кого сподівались побачити: в оприлюдненому напередодні анонсі було вказано, що у заході візьмуть участь дружина президента пані Ющенко, посли Великобританії і США пан Брінклі і пан Гербст. Проте означені добродії на відкриття не з’явилися. Журналісти було зібралися обуритись, адже багато з них, акредитуючись на дійство, клюнули саме на цих непересічних осіб, а вони взяли і не приїхали.

Проте, уважніше прочитавши розданий прес-реліз, журналісти дізналися, що всі означені особи були лише запрошені до участі у цьому заході. Запрошені, але не більше. Як кажуть, відчуйте різницю. Це приблизно те ж саме, якби хтось із нас проанонсував свій день народження або творчій вечір, зазначивши, що на цю подію прибуде Президент – лише на тій підставі, що йому надіслано запрошення.

Це, мабуть, така нова "замануха" для журналістів – надсилати запрошення відомим людям і анонсувати їх участь як доконаний факт. У результаті на відкриття Центру замість анонсованого міністра Павленка прибула його заступник Тетяна Кондратюк, замість голови Київоблради Євгена Жовтяка – Валерій Кондрук (теж заступник), посол Великобританії в Україні пан Брінклі прислав свою дружину Мері.

Ну, а в іншому все було красиво, мило і зворушливо. З-за паркану на дійство заглядали місцеві мешканці. Очевидно, їх не часто балують такими яскравими видовищами.

Біля скопаної клумби, також прикрашеної різнокольоровими повітряними кульками, стояв мікрофон, до якого ведуча викликала представників усіх організацій, причетних до створення Центру. Усі говорили про ту велику справу, яку започатковано міжнародними благодійниками і підтримано місцевими представниками влади. Зокрема, голова благодійної організації «Надію і житло дітям» британець Рік Фулшам сказав, що вони працюють в 13 країнах, і найбільшою їхньою болячкою є співпраця із держслужбовцями, бо це дуже важко. А український уряд сам запросив благодійників до плідної співпраці, в чому пан Фулшам вгледів великий позитив.

Дружина посла Великобританії Мері Брінклі відразу зізналася, що її сюди прислав чоловік, який сам не зміг приїхати, але вона про це не шкодує. Затим маленькі діти дарували великим дядям і тьотям букети квітів, співали зворушливі пісні про маму, танцювали і навіть запускали в небо білих голубів. А дяді і тьоті власноруч посадили на клумбі – поруч із повітряно-кульковими зайцями – символічні дубок і калинку.

- Показуха це все! – раптом перервав іділію чоловічий голос за спиною, який належав новообраному меру Фастова Володимиру Тимофієву. – Вирішення проблеми я бачу зовсім іншими механізмами: об’єднання чесних громадських організацій із чесними державними чиновниками, щоб припинити вивіз мільярдів за кордон. А 10-15 мам із дітьми, які будуть тут, - вони не вирішать проблему. Далі. Після того, як тут матері побудуть – куди вони підуть: на вулицю? У них житла немає. Я як мер міста володію інформацією більше ніж усі тут присутні. Я запропонував високопосадовим чиновникам проїхати й подивитися будівлі для соціального житла. Вони обіцяють, що під’їдуть. Подивимося на їхню позицію. Мати повинна отримати постійне соціальне житло. Інакше вона залишається бомжем – немає ні прописки, ні власності. А показуха потрібна перш за все нашим чиновникам та іноземцям-благодійникам. Аби було видно результат їхньої діяльності.

Між тим, по закінченні офіційно-урочистої частини «дорогих» гостей та журналістів запросили власне до самого будинку.

Будиночок і справді вражав чистотою і затишком. На першому поверсі – 4 повноцінні однокімнатні квартири – кімната із маленьким і великим ліжками, столом, шафою, телевізором. Невеличка кухня із холодильником і новенькою пральною машиною, санвузол.

Тут мами житимуть, так би мовити, автономно, коли вже здобудуть усі необхідні навички догляду за дитиною, на кінцевому етапі перебування у Центрі.

На другому поверсі – дві загальні кухні, пральня, вітальня, ігрові і душові кімнати, і велике приміщення для купання немовлят – із двома раковинами і десятьма крихітними блакитними ванночками. А також – 10 окремих і досить затишних кімнат для мами і малюка. У кожній – все те саме, що і в квартирах, лише без кухні і санвузла: килими на підлозі, бра і годинник на стіні… Стіл для сповивання, люстерко на невеличкому комоді... Симпатичні шпалери у квіточку… Все нове, зручне і недешеве.

До речі, у Центрі вже живуть дві мами з малюками – 24-річна сирота Наташа, якій просто нема куди йти із дитиною, і 20-річна Люда, у якої обидва батьки.

Мабуть, після спливання 18 місяців (граничний термін перебування у Центрі) їм буде непросто звикати до інших, - і, вірогідно, гірших - житлових умов.

Усіх цікавило: а куди все-таки їх діватимуть молодих самотніх мам потім? Директор Центру Лариса Брий розповіла, що над цим питанням працюватимуть соціальні працівники спільно з районними адміністраціями, які підшукуватимуть для мам із дітлахами соціальне житло, - якщо немає можливості повернутися у сім’ю чи повернути "на шлях праведний" непутящого батька дитини.

«КИЯН» цікавило й інше питання: при наявності всього 14-ліжко-місць для мам (і, відповідно, дітей), зрозуміло, що попит буде перевищувати пропозицію. Тож за яким принципом визначатиметься пріоритетність у відборі "клієнтів"?

Директриса відповіла, що, звичайно, вони не зможуть всіх притулити, а мами до них потраплятимуть через соціальних працівників так званої служби раннього втручання, які відстежуватимуть долю таких жінок.

- А, приміром, якщо прямо до вас із вулиці прийде обірвана мама із немовлям – без жодних документів – ви її приймете? – поцікавилась я.

- Як ви думаєте, чи маю я право взяти таку маму до себе – без медичного обстеження?

Хіба маю я право ризикувати здоров’ям інших мам і дітей?..

– Тож які документи потрібні для того, аби до вас потрапити?

– Перш за все – клопотання на начальника управління у справах сім’ї та молоді Київської обладміністрації - від голови райадміністрації чи виконкому, з підвладної території якого прибуде до нас ця мама. Окрім того, обов’язково повинна бути медична довідка про те, що дитина і мама здорові. Ми не беремо наркозалежних, алкоголіків, ВІЛ-інфікованих і психічно хворих людей.

Це чомусь нагадало знакову сцену із фільму «Небеса обітовані». Пам’ятаєте, коли дві бабці приходять до безкоштовної їдальні для бідних, бо голодні, а їх не пускають через те, що немає талону, який треба брати в адміністрації, попередньо здавши туди купу довідок. Головна героїня, здається, назвала цю ситуацію «милосердям по рознарядці».

Але це так, до слова…

www.kiyany.com.ua